СПАЛЮВАННЯ СУХОЇ ТРАВИ
Багато хто вже не пам’ятає такої посушливої весни і маловоддя, однак разом з цим виникає велике бажання у так званих «господарів» випалювати сухі минулорічні трави для того, щоб минулорічна суха трава не заважала рости молодій траві, краще було косити її на сіно. І якщо випалювання минулорічних трав в деякій мірі завдає шкоди рослинному світу, як стверджують науковці, знижується родючість ґрунтів, порушується їх структура, гинуть мікроорганізми на поверхні грунту. Шкода для людського організму і диких тварин очевидна. Адже з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з отруйних для людей речовини, що сприяє збільшенню кількості запальних захворювань органів дихання й очей, алергічних реакцій та захворювань серцево-судинної системи. Але найбільше випалювання минулорічних трав шкодить диким тваринам, тому що палять в переважній більшості, як показує практика, суху траву по болотах, берегах і заплавах річок, в понижених місцях вкритих чагарниками, де ніхто нічого не косить і не сіє, а у вогні гине все живе, в тому числі тварини, які намагались вивести потомство.
Водночас неконтрольоване випалювання сухої трави часто є причиною лісових та торф’яних пожеж, загоряння житлових будинків та господарських споруд, травмування і навіть загибелі самих паліїв. Необережне поводження з вогнем може призвести до великомасштабних пожеж, адже швидкість поширення вогню у суху та вітряну погоду надзвичайно висока.
І вкотре нагадуємо, що Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя… з накладенням штрафів від 170 до 1700 гривень.
Державний інспектор з охорони
навколишнього природного середовища
Волинської області Василь Горщар
